Тернопільська обласна рада

 

oda.te.gov.ua

 

kultoda.com.ua

 

mincult.kmu.gov.ua

 

president.gov.ua

 

rada.gov.ua

 

Бережани

Нас відвідали:

943915
Сьогодні
Вчора
Цього тижня
Цього місяця
Всього
425
903
2572
3338
943915

МІЖНАРОДНИЙ ДЕНЬ МУЗЕЇВ - 2020

Вітаємо всіх зі святом – Міжнародним днем музеїв!

Зичимо музейним працівникам успіхів у діяльності, поповнень музейних зібрань, розширення наукових та професійних горизонтів, нехай людяними стають експозиції, а оплата та умови праці гідними. Нехай у ваших оселях панують добробут та затишок, а сили та здоров’я ніколи не полишають вас.

На жаль, цього року, в силу відомих об’єктивних причин, неможливі масові заходи, проте ми раді зустрітись з нашими відвідувачами онлайн. З нагоди Міжнародного дня музеїв пропонуємо переглянути відеоролик про роботу Музею Богдана Лепкого «Працюємо для вас» на нашій сторінці у фейсбуку та на каналі музею в ютюбі https://www.youtube.com/watch?v=xxG6vkgKLP4

Також у виставковій залі музею експонується виставка робіт українських художників «Мистецька лепкіана»  https://www.youtube.com/watch?v=QWEYPTjAFec

 

МІСТА ЄВРОПИ В ЖИТТІ БОГДАНА ЛЕПКОГО (до Дня Європи в Україні)

Життя Богдана Лепкого склалося так, що практично усе свідоме життя прожив поза межами рідного краю.

Тому пропонуємо вашій увазі онлайн-проєкт "Міста Європи в житті Богдана Лепкого", присвячений Дню Європи в Україні

https://www.youtube.com/watch?v=_8t9kpjVQrA

ЧАСТИНА 2. КРАСНОПУЩА

Сьогодні поведемо мову про ще одну християнську святиню, що займає особливе місце в житті та творчості Богдана Лепкого. Це Монастир Різдва Івана Хрестителя (ЧСВВ) в с. Краснопуща на Бережанщині. Знайомство Б. Лепкого з цим відпустовим місце було зовсім інше, ніж із Зарваницею. Про Краснопущу і сам монастир у письменника залишилося більше саме тих «інших» вражень, не як паломника, а митця.

Сучасний вигляд Краснопущанського монастиря.

Детальніше: ЧАСТИНА 2....

З ДНЕМ МАТЕРІ!

Мама — перше слово в житті кожної людини. Перше і найголовніше!

Хіба хтось може бути ближчим і ріднішим за неї? Вона дарує нам життя, вчить життєвої мудрості, оберігає від негараздів, допомагає, підтримує, піклується… З мамою все вперше: перше промовлене слово — «мама», перші кроки ступлені назустріч мамі, перші прочитані склади у слові «мама»…. Вона перший вчитель, друг і порадник. Тепло маминих рук зігріває нас навіть тоді, коли мами нема поруч.

Пропонуємо вашій увазі невеликий уривок зі спогадів Богдана Лепкого про маму.

Детальніше: З ДНЕМ МАТЕРІ!

ЧУДОТВОРНІ ІКОНИ БОГОРОДИЦІ У РЕЦЕПЦІЇ БОГДАНА ЛЕПКОГО

Частина 1.До Зарваниці

У травні особливу пошану віддаємо Пресвятій Богородиці. Наш український народ має в Пречистій Діві Марії свою Опікунку і Небесну Матір. Так склалося, що в цьому ж місяці ми шануємо і наших земних матерів, тих, які дуже часто є першими поводирями маленької дитини до Божого храму, до молитви – розмови з Творцем. А в найскладніші періоди нашого життя земні матері віддають нас під опіку Матері Небесної. І «ще не чувано ніколи, щоб Вона не помогла…»

В церквах України чимало чудотворних ікон Богородиці, за посередництвом яких отримано особливі ласки, зцілення, навернення…. Саме про них і йтиме мова далі. У житті Богдана Лепкого, глибоко релігійної людини, практикуючого християнина, було три зустрічі з чудотворними іконами Пречистої Діви Марії. Перша відбулася у ще зовсім юному віці. Тоді Богдан Лепкий — хворобливий маленький хлопчина, разом з матірю Домною з Глібовицьких Лепкою приїхав на прощу до Зарваниці. Мати, після сімейної трагедії — в одну ніч померло троє молодших від Богдана дітей, вимолювала здоровя для свого, на той час єдиного, сина. І чудо відбулось: Богдан одужав, став відомим письменником, громадсько-культурним діячем, у сімї народилося ще четверо дітей.

Ось як через багато років письменник згадував прощу і саму Зарваницьку ікону Божої Матері у книзі «Казка мойого життя»:

Детальніше: ЧУДОТВОРНІ ІКОНИ...

НАШ БІЛЬ ЧОРНОБИЛЬ

 

Цей дощ – як душ. Цей день такий ласкавий. Сади цвітуть. В березах бродить сік.

Це солов’їна опера, Ла Скала!

Чорнобиль. Зона. Двадцять перший вік. Тут по дворах стоїть бузкова повінь.

Тут ті бузки проламують тини.

Тут щука йде, немов підводний човен, і прилітають гуси щовесни.

Але кленочки проросли крізь ґанки.

Жив–був народ над Прип’яттю – і зник. В Рудому лісі виросли поганки,

і ходить Смерть, єдиний тут грибник.

Ліна Костенко. 2019

Пам'ять… Вона закарбовує біль, страждання та стає оберегом поступу у майбутнє. Якщо весь народ пам’ятатиме свою історію, він заслуговує на повагу, він вартий того, щоб дивитися у будучність.

В історії нашого багатостраждального народу чимало скорботних дат, спогад про які пронизує серце гострим болем. Одна з них — 26 квітня 1986 року, коли над квітучим Поліссям здійнявся в нічне небо зловісний вогонь радіаційного вибуху. Чорною та гіркою увійшла ця дата в історію людства. Чорнобиль і досі є незагоєною раною.

Детальніше: НАШ БІЛЬ ЧОРНОБИЛЬ

ХРИСТОС ВОСКРЕС! ВОІСТИНУ ВОСКРЕС!

З відчуттям глибокої радості і від щирого серця вітаємо Вас з Воскресінням Христовим, з Пасхою Христовою, і нехай царюють у ваших серцях радість і душевний спокій! Нехай до Вашої оселі прийде здоров’я, любов, щастя, добробут, душа нехай світлішою стає, серце пломеніє любов’ю, а помисли стануть щирими та добрими. Всіх Вам земних благ!

Великодня листівка, адресована Богдану Лепкому сестрами Оленою та Ольгою Кульчицькими

Пропонуємо Вашій увазі вірш Богдана Лепкого «У Великодний тиждень», який виконує Христина Андрусишин, учениця 4 класу Котівського ЗЗСО І ступеня, лауреат ІІ ступеня Міжнародного Фестивалю-конкурсу дитячої та молодіжної пісенної творчості «Кришталевий жайвір», лауреат II премії Відкритого Всеукраїнського Фестивалю-конкурсу української народної пісні «Соловейко», переможниця районного конкурсу читців творів Богдана Лепкого та конкурсу, присвяченого 206-ій річниці від дня народження Т. Г. Шевченка.

https://www.facebook.com/1807341462884952/videos/2583361755324920/

 

https://www.youtube.com/watch?v=0coXNijtnRQ

Інші відео великодньої тематики за творчістю Богдана Лепкого:

https://www.youtube.com/watch?v=O1HwrfjFphY

 

https://www.youtube.com/watch?v=oG-3EBvU4lI

 

https://www.youtube.com/watch?v=zR8822wOQtg

 

 

 

ДО 120-РІЧЧЯ «БОЖЕСТВЕННОГО УКРАЇНЦЯ»

24 березня виповнилось 120 років від дня народження визначного українського співака Івана Семеновича Козловського.

 

Він був одним із тих талановитих українців, котрих радянська влада не посміла знищити фізично, проте постійно гнобила морально, тримала на короткому повідку і не дозволяла навіть короткотривалих відвідин рідної землі та намагалася всіляко вилучити крамольні українські сторінки з їхніх біографій. Не зважаючи на те, що практично усе свідоме життя Івана Семеновича пройшло у Москві, він залишався великим українським патріотом, Україна займала найважливіше місце у його серці. Він підтримував найтісніші звязки з українськими митцями, у його московській квартирі, не зважаючи на небезпеку, завжди лунали українська мова та пісня. А в репертуарі співака поряд із дозволеними радянською владою народними піснями були й «політично небезпечні» «Мені однаково…» (сл. Т. Г. Шевченка), стрілецькі (зі дещо зміненим текстом), а також знана на весь світ «Журавлі» («Видиш, брате мій…») (сл. Б. Лепкого, муз. Л. Лепкого), яку тоді також можна було виконувати як народну, навіть пошепки не називаючи імя автора.

Детальніше: ДО 120-РІЧЧЯ...

ДО ДНЯ НАРОДЖЕННЯ ГЕТЬМАНА ІВАНА МАЗЕПИ

                                            Портрет гетьмана Івана Мазепи пензля Осипа Куриласа

«Ти московський цар, а я український гетьман. Ти будуєш нову царську державу на кістках сотні поневолених народів, я рішивсь будувати свою, незалежну від деспотії твоєї. Я зрадив тебе, бо не хотів зрадити власної ідеї. А хоч би мені й не довелося в бою з тобою отстоятися, хоч би й прийшлося зложити свою голову стару й стурбовану, так останеться Мазепина ідея. Вона житиме під попелом і кістками, поки грядущі покоління не відгребуть її, не піднімуть високо на свій прапор і не заткнуть його біля престолу вільної та незалежної від московських царів Української держави».

Богдан Лепкий, «Мазепа»: «Не вбивай. Батурин»

   Іван Мазепа — колоритна постать в українській історії. Вже скільки століть бодай незначна згадка його імені спонукає до найширшого спектру емоцій та думок. Вороги продовжують бачити в ньому зрадника й небезпечного політика, прихильники — мудрого керівника держави, що дбав про процвітання та розвиток рідної землі.

   Свого часу постаттю цього великого українця зацікавився й письменник Богдан Лепкий.

Детальніше: ДО ДНЯ НАРОДЖЕННЯ...

ЗУСТРІЧ З ОЛЕГОМ КУРДИБАХОЮ

11 березня у виставковій залі музею Богдана Лепкого відбулася зустріч з художником, майстром гобелену, членом Національної спілки художників України, лауреатом обласної премії в галузі культури ім. М. Бойчука Олегом Курдибахою.

Детальніше: ЗУСТРІЧ З ОЛЕГОМ...

Лепківська цитата дня

Дивіться – Азія на нас іде! Орди заливають нас, мов потоп, палять городи й села, руйнують культуру, грозять неволею, - а ви й дальше воюєте самі поміж собою? А ви й дальше сваритеся о межу, видираєте один одному малий клаптик землі, щоби стратити цілу країну? А ви й дальше маєте на увазі тільки власне ваше добро, власні достатки й власні почесті! Вас вітчина мало що обходить!

Зараз на сайті

На сайті 8 гостей та відсутні користувачі

Тернопільщина фестивальна

Календар свят і подій. Листівки, вітання та побажання