Тернопільська обласна рада

 

oda.te.gov.ua

 

kultoda.com.ua

 

mincult.kmu.gov.ua

 

president.gov.ua

 

rada.gov.ua

 

Бережани

Нас відвідали:

1107686
Сьогодні
Вчора
Цього тижня
Цього місяця
Всього
1382
801
8676
11413
1107686

НА ПАЛЄТІ. Ч.3. ПУГУ-ПУГУ!

Тиха маєва нічка, як чарівниця забрала сон від мене. Я встав, відчинив вікно і виглянув в городець.

 Там було тихо. Лише соловеї в кущах калини співали піснї. I вітер втих і дерева недвижно стали, мов дух заперли в собі. І місяць став, не плив по небі, не бив ся з хмарами. І він слухав співу.

Детальніше: НА ПАЛЄТІ. Ч.3....

ДО ДНЯ НАРОДЖЕННЯ МАРКІЯНА ШАШКЕВИЧА

Він перший вивів нас з зачарованого галицького кружка, поза галицькі рогачки на широкий шлях українства. Він розширив таким чином наші виднокруги в безконечність. Для галицької України зробив те, що роблять генії для свого народу — вказав нам шлях поступу.

Богдан Лепкий

До постаті Будителя Галицької Русі-України – Маркіяна Шашкевича Богдан Лепкий звертався неодноразово як історик літератури, літературознавець, письменник, оратор, публіцист. Першою ластівкою його шашкевичіани був поетичний цикл «Для ідеї», що побачив світ у 1911 році до 100-річчя від дня народження Маркіяна Шашкевича двома окремими виданнями. У 13 поезіях Богдан Лепкий змалював найважливіші, ключові, фрагменти з життя і творчості Маркіяна Шашкевича, подаючи їх у хронологічній послідовності.

Ярослав Омелян. Маркіян Шашкевич. 2003р. Лінорит.

Із фондів Музею Богдана Лепкого

Ви бачили вірла?

Він працював. В Христовім вертограді

Робітником був щирим, ненаємним.

Не фарисеєм засідав у раді.

І щастя не шукав в «дзвінкій награді»,

Весь вік трудивсь…

         Горів огнем бездимним.

Детальніше: ДО ДНЯ НАРОДЖЕННЯ...

НА ПАЛЄТІ. МІНІАТЮРА ДРУГА: ОСІННІЙ ЦВІТ

Лежав я хорий.

 На дворі красувало ся лїто. Веселе, ясне і горяче лїто. З синього блакитного неба падало сонїшне золоте промінє. Від него збіже золотом филювало, до нього у садах, з-поміж зеленого листя свої румяні личка яблока обертали — і соняшник крутивсь за ним слїд-в-слїд... З левади несло подихом скошеного сїна. Люде острили коси і ладили серпи та забирали ся до жнив.

 А я лежав прикований недугою до ліжка.

 Ось менї легче. Встаю і виходжу з хати. Осїнний вітер хитає мене, як на межи коноплю. Вийшов я в сад.

Боже яка зміна! Під моїми ногами шелестить пожовкле листє. Довкола мене сумують дерева, обідрані з зеленої одежи.

 Хто их обдер? Недобрий осїнний вітер! Они-ж витягнули свої сухі гиляки, як рамена до неба і немов пімсти кличуть від Бога на той недобрий вітер осїнний.

Детальніше: НА ПАЛЄТІ....

БАГАТОГРАННІСТЬ МУЗИ БОГДАНА ЛЕПКОГО

Богдан Лепкий - постать першорядної ваги в українській культурі. Поет, прозаїк, перекладач, літературознавець, видавець, оратор, художник, педагог, публіцист, мистецтвознавець, історик літератури - у кожній з цих галузей він залишив вагомий вклад в історію рідної культури. Пропонуємо Вашій увазі онлайн проєкт "Багатогранність музи Богдана Лепкого", присвячений 148-й річниці від дня народження митця:

https://www.facebook.com/Обласний-комунальний-музей-Богдана-Лепкого-в-мБережани-1807341462884952/?hc_ref=ARRbcaIqniQT2MSzw7  

 

https://www.youtube.com/watch?v=vD6_QgTIWOE

 

 

 

 

 

 

З ДНЕМ НАРОДЖЕННЯ БОГДАНА ЛЕПКОГО

   Працівники музею щиро вітають усіх шанувальників творчості Богдана Лепкого із 148-ю річницею від дня народження Великого Сина Української Землі. Традиція святкування дня народження передбачає подарунки, сюрпризи, несподіванки. Ми підготували  для Вас один.

   Незважаючи на значну кількість перевидань творів, лепкознавчих досліджень, Богдан Лепкий залишається для нас «відомим і невідомим». Кожного разу, занурюючись у глибини його творів, документів з архіву тощо, можна зустріти «оригінальні перлини», варті уваги найвибагливішого поціновувача. Впродовж багатьох років лепкознавці, керуючись спогадами самого митця та його близьких, матеріалами бібліографій, намагалися відшукати перші друковані твори Богдана Лепкого. Чимало в цьому плані вдалося зробити Надії Білик та Наталії Гавдиді. Результатом їхніх багаторічних пошуків та досліджень став двотомник вибраних творів письменника, до якого увійшли досі маловідомі, жодного разу від першопублікації не передруковувані твори Лепкого, ті що «дожидали кращих часів у фейлетонах газет» і «у ніякій збірці» їх не було. Прихильники творчості письменника у 2007 році отримали змогу прочитати чимало його досі незнаних поезій, прозових творів, серед яких повість «Зломані крила». А у 2011 — публіцистику, наукові розвідки, промови. Проте не знайденим залишався один з перших опублікованих творів — оповідання «На палєті», як зазначав сам Лепкий, «чотири поезії в прозі». Через брак інформації про точну дату чи бодай рік публікації, а також відсутність в архівах багатьох номерів газети «Діло» за 1894-1895 рр., впродовж багатьох років пошуки були марними і їх довелось відкласти на невизначений час. Завдяки оцифруванню фондів багатьох бібліотек та архівів не тільки в Україні, а й за кордоном, зявилася нагода продовжити пошуки призабутої спадщини Богдана Лепкого. І ось одного вересневого дня нам пощастило: гортаючи матеріали на сайті Збруч (https://zbruc.eu ), ми натрапили на цікаву публікацію «На палєтї. Богдан Лепкий». Звичайно, що здивуванню і радості не було меж. Те, що так довго шукали, знайшлося. Один із перших прозових творів Богдана Лепкого був надрукований на сторінках газети «Діло» у номері від 12 липня 1895 року.

Отож, розпочинаємо знайомство із першої мініатюри:

Детальніше: З ДНЕМ НАРОДЖЕННЯ...

ДЕНЬ ТУРИЗМУ 2020

Усіх друзів, відвідувачів, реальних і потенційних, колектив музею Богдана Лепкого вітає з Всесвітнім днем туризму. з цієї нагоди, дотримуючись усіх протиепідемічних заходів, запрошуємо вас безкоштовно відвідати музей та на на коротку онлайн-мандрівку "Стежками Богдана Лепкого в Бережанах".

https://www.youtube.com/watch?v=SjprnZrI-8g

 

ДО ДНЯ НАРОДЖЕННЯ СОЛОМІЇ КРУШЕЛЬНИЦЬКОЇ

Богдан Лепкий та Соломія Крушельницька

Напровесні, у сонячну днину,

З ластівками, що линуть з вираю,

Прилинулась, чудова пташино,

З чужиноньки до рідного краю.

Видно, дуже серденько тужило

За полями, лісами, лугами,

Видно, щиро свій край полюбило,

Коли нині гостює між нами.

Не зманила Тебе чужа слава,

Що хоть світить, та серця не гріє,

І по лаврах ступаєш слезава,

В рідну землю, що з горя марніє.

Не відняла у Тебе чужина

Ні любові, ні серця у грудях,

Ти для Русі – все рідна дитина.

І за те нехай честь Тобі буде!

Богдан Лепкий

Життєві дороги Богдана Лепкого та Соломії Крушельницької перепліталися не раз. Перше знайомство відбулось ще у студентські роки, коли Богдан навчався у Львівському університеті, а Соломія у Львівській консерваторії Галицького музичного товариства. Студентські приятельські відносини дали почин багаторічній дружбі та співпраці.

Детальніше: ДО ДНЯ НАРОДЖЕННЯ...

"Намалюй мені, друже, картину..."(до 150-ї річниці з дня народження Осипа Куриласа)

Сей чоловік має техніку легку, справну,

симпатичну і велике почуття стилю…

Богдан Лепкий

Осип Курилас. Автопортрет. 1901р.

Сьогодні виповнюється 150 років від дня народження художника Осипа Куриласа — одного з найкращих представників галицького живопису початку ХХ століття, очільника художньої горстки Пресової кватири УСС. Впродовж тривалаго часу Осипа Куриласа єднала щира дружба та плідна співпраця з визначним діячем української культури Богданом Лепким.

Детальніше: "Намалюй мені,...

ДО 155-Ї РІЧНИЦІ З ДНЯ НАРОДЖЕННЯ ВЛАДИКИ АНДРЕЯ

БОГДАН ЛЕПКИЙ ТА АНДРЕЙ ШЕПТИЦЬКИЙ —

ДВА ВЕЛИКИХ СУЧАСНИКИ

Богдан Лепкий та Андрей Шептицький були яскравими представниками покоління галицької інтелігенції, гаслом якої було жити, працювати і творити для України. Обоє робили це щиро, максимально докладаючи зусиль та можливостей. А. Шептицький - на ниві священичого служіння, проводу УГКЦ. Б. Лепкий — як письменник, педагог, громадсько-культурний діяч. Їх об’єднувала глибока релігійність, любов і шана до тисячолітньої української культури, популяризація української національної ідеї серед широкого загалу, щире бажання здобуття для рідної землі незалежності, державності.

Детальніше: ДО 155-Ї РІЧНИЦІ...

Лепківська цитата дня

Дивіться – Азія на нас іде! Орди заливають нас, мов потоп, палять городи й села, руйнують культуру, грозять неволею, - а ви й дальше воюєте самі поміж собою? А ви й дальше сваритеся о межу, видираєте один одному малий клаптик землі, щоби стратити цілу країну? А ви й дальше маєте на увазі тільки власне ваше добро, власні достатки й власні почесті! Вас вітчина мало що обходить!

Зараз на сайті

На сайті 29 гостей та відсутні користувачі

Тернопільщина фестивальна

Календар свят і подій. Листівки, вітання та побажання