Тернопільська обласна рада

 

oda.te.gov.ua

 

kultoda.com.ua

 

mincult.kmu.gov.ua

 

president.gov.ua

 

rada.gov.ua

 

Бережани

Нас відвідали:

992632
Сьогодні
Вчора
Цього тижня
Цього місяця
Всього
576
217
2088
17952
992632

ДО ДНЯ НАРОДЖЕННЯ ГЕТЬМАНА ІВАНА МАЗЕПИ

                                            Портрет гетьмана Івана Мазепи пензля Осипа Куриласа

«Ти московський цар, а я український гетьман. Ти будуєш нову царську державу на кістках сотні поневолених народів, я рішивсь будувати свою, незалежну від деспотії твоєї. Я зрадив тебе, бо не хотів зрадити власної ідеї. А хоч би мені й не довелося в бою з тобою отстоятися, хоч би й прийшлося зложити свою голову стару й стурбовану, так останеться Мазепина ідея. Вона житиме під попелом і кістками, поки грядущі покоління не відгребуть її, не піднімуть високо на свій прапор і не заткнуть його біля престолу вільної та незалежної від московських царів Української держави».

Богдан Лепкий, «Мазепа»: «Не вбивай. Батурин»

   Іван Мазепа — колоритна постать в українській історії. Вже скільки століть бодай незначна згадка його імені спонукає до найширшого спектру емоцій та думок. Вороги продовжують бачити в ньому зрадника й небезпечного політика, прихильники — мудрого керівника держави, що дбав про процвітання та розвиток рідної землі.

   Свого часу постаттю цього великого українця зацікавився й письменник Богдан Лепкий.

Довго виношував задум відтворити образ І. Мазепи у власних творах. І щоб реалізувати його пильно вивчав епоху Козаччини. Добрі плоди дала співпраця з українським істориком Вячеславом Липинським. Як стверджує лепкознавець Надія Білик, саме «знахідки Липинського в архівах та музеях Кракова, Варшави, Львова, Києва, а згодом і його історичні праці стали одним із перших джерел до вивчення епохи гетьмана І. Мазепи. Відтоді у книгозбірні митця почесне місце зайняли «Історія Русів», праці М. Грушевського, П. Куліша, Д. Бантиш-Каменського, М. Костомарова, І. Срезнєвського, студії польських, німецьких, французьких істориків». Підсумком титанічної багаторічної праці Б. Лепкого стала епопея «Мазепа» («Мотря» (1926), «Не вбивай» (1926), «Батурин»(1927), «Полтава» (1928-29), «З-під Полтави до Бендер» (1955)). У цьому творі письменник відійшов від звичного для європейської літератури зображення Мазепи як романтичного героя-коханця й вперше в нашому письменстві від XVII ст. створив образ Івана Мазепи — гетьмана, визначного українського державного діяча, досвідченого політика і дипломата, мецената церкви, освіти, науки і культури. А, перш за все, на думку Ф. Погребенника, показав Мазепу як вождя української нації, що бореться за її незалежність, й цим зумів зламати багатовіковий стереотип леліяний проросійськими істориками гетьмана-зрадника, запроданця. Своїм твором Богдан Лепкий як жоден інший український письменник вплинув на формування національної свідомості українського народу. У епопеї «Мазепа» Б.  Лепкий став одним з ідеологів українства, названого ворогами «мазепинство». З цього «мазепинства» і «мазепинців» виросло інше — «бандерівці». І одних і других бояться до сьогодні фальсифікатори нашої історії та загарбники, яким не дає спокою наша земля. Устами гетьмана митець проголосив у творі кредо українського патріота, що не втрачає своєї актуальності і в наш час: «Жити не для себе, а для України».

   Богдан Лепкий Гетьман Іван Мазепа. 1910-ті рр. Папір, олівець. 

 Богдан Лепкий Гетьман Іван Мазепа. 1910-ті рр. Папір, олівець.

 

“І тут гаряче, і там боляче, — сказав, потираючи бліде чоло рукою. — Поставив нас Господь на порозі з Азії в Європу, поклав, як залізо між молот і ковало — кують. Аж іскри з того заліза летять. Важкий талан!.»

Богдан Лепкий, «Мазепа»: «Мотря»

 

“На ньому помітне було здивування, що жінка, і то молода й гарна жінка, знає історію й цікавиться політичними питаннями. У них таких жінок нема. Вони могли вирости тільки серед ліберального устрою, там, де шанувалася особиста свобода, де ідея незайманості й недоторканості людини робилася життєвим, якщо не писаним законом. Його бистрий і від природи багато вивінований ум бачив величезну різницю між Києвом і Москвою, розумів, звідки випливає ворожнеча між москвичами й українцями. Два світи, два інші світогляди, дві культури, котрі важко звести докупи, як важко помирити воду з вогнем. Між ними мусить іти бій, поки один із противників не ляже переможений, знесилений і надовго неспосібний до подальшої боротьби. В душі признавав вищість такому жіночому типові, як Мотря, вважав його цікавішим і привабливішим від покірної, слухняної і безвольної північної жінки...”

Богдан Лепкий, «Мазепа»: «Не вбивай. Батурин»

 

 

Лепківська цитата дня

Дивіться – Азія на нас іде! Орди заливають нас, мов потоп, палять городи й села, руйнують культуру, грозять неволею, - а ви й дальше воюєте самі поміж собою? А ви й дальше сваритеся о межу, видираєте один одному малий клаптик землі, щоби стратити цілу країну? А ви й дальше маєте на увазі тільки власне ваше добро, власні достатки й власні почесті! Вас вітчина мало що обходить!

Зараз на сайті

На сайті 4 гостей та відсутні користувачі

Тернопільщина фестивальна

Календар свят і подій. Листівки, вітання та побажання