Комуністичний режим не лише вичавлював з України якомога більше хліба, але вичавлював українську ідентичність

Юрій Шаповал

Масове винищення штучним голодом українських хліборобів було свідомим геноцидом сталінської політичної системи проти українців як нації. Радянська влада робила все, щоб не лише приховати факт Голодомору, але й знищити пам'ять про цей злочин. Виставковий проект Національного музею «Меморіал жертв Голодомору» «Голодомор: нищення ідентичності» — це правдива розповідь про цей жорстокий терористичний акт проти мирних людей, про зруйновані людські долі, втрачені досягнення українців, втоптану в землю українську ідентичність. Це спроба посіяти в серцях людей зерна істини, що проростуть і вбережуть наш народ від духовного голоду на правду, від забуття цинічних злочинів радянської влади та намагання відібрати комуністичним режимом українську волелюбність.

Музей Богдана Лепкого долучається до заходів на вшанування пам’яті жертв Голодоморів в Україні. З 17 по 30 листопада 2019 р. у виставковій залі музею експонуватиметься виставка «Голодомор: нищення ідентичності», що є проєктом Національного музею «Меморіал жертв Голодомору». Бережанці та гості міста матимуть можливість ознайомитися зі складовими ідентичності українців як народу перед Голодомором. 22 банери у короткій формі з ілюстраціями розповідають про предмети та явища культури, науки, суспільного розвитку, побуту, економіки, які мали місце в історії України на початку XX століття, але були втрачені або частково втрачені через колективізацію й голод.

«Роботи Богдана Ткачика високодуховні, вони, завдяки енергетиці автора, запалюють глядачів вогнем любові до України, спонукають їх ставати людьми високої гідності та освіченості, тому надзвичайно важливо, щоб їх бачила, на них виховувалась молодь».

Орест Савка,

лауреат Всеукраїнської літературно-мистецької

премії ім. братів Богдана та Левка Лепких

Переважно улітку в музеї мало юних відвідувачів. На час літніх канікул одні гайнули до бабусі в село, інші в табори чи з батьками до моря, ще хтось підкорює на велосипедах, скейтах, роликах … асфальтовані джунглі міст. Проте цього літа працівники музею Богдана Лепкого спільно з талановитою віолончелісткою, мудрим і креативним педагогом, чарівною бережанкою Оленою Журовою-Цьолкою вирішили кинути виклик такій «традиції» й задумали мистецьку акцію «Канікули з Богданом Лепким», яка передбачає участь дітей, дорослих та дорослих дітей.

2 серпня відбулася друга частина акції «Богдан Лепкий і Антоніо Лючіо Вівальді: пори року».

Ви не будіть мене хвалою ні докором…

Я слави не бажав. Візьміть собі кадило,

Від нього ярмарком і склепом, грішми чути!

Писав я, бо мені писати було мило,

Співав, бо співаком, мабуть, судилось бути.

Болота не несіть, каміння не метайте,

Бо зайвий буде час і безхосенні труди.

Якщо немилий був співак, то оминайте

Його самотній гріб – так роблять чесні люди.

Богдан Лепкий

21 липня цього року виповнилося 78 років з дня смерті Богдана Лепкого. В суботу у церкві Пресвятої Трійці було відправлено заупокійну службу, а в понеділок о 12.00 год. шанувальники творчості письменника зібрались у виставковій залі музею на годину пам’яті «Відлітають журавлі в вирій».

В рамках відкриття виставки «Світло тихе» львівської художниці Іванни Крип’якевич Димид 13 липня в музеї Богдана Лепкого відбулася мистецька акція «Канікули з Богданом Лепким».

   13 липня у виставковий залі музею Богдана Лепкого відбулось відкриття виставки живопису «Світло тихе» львівської художниці, лауреатки премії ім. Василя Стуса Іванни Крип’якевич-Димид.