Богдан Лепкий і українська національна ідея

Богдан Лепкий — один з найвизначніших представників духовної еліти української нації, носій та пропагандист її культури та духу, духовний батько національного відродження.

Богдан Лепкий впродовж всього свого життя був у центрі політичних подій. Письменник був тісно знайомий з представниками різних політичних партій. З людьми різної політичної орієнтації Лепкого об’єднувало одне — бажання працювати для національної справи. Сам митець у листі до Олександра Барвінського писав: «Я не відказую своєї участі там, де ходить о справу народну, о ідею українську, котрої я є безусловним прихильником».

Сьогодні відзначаємо важливе сімейне свято — День батька. Це свято встановлено на знак вдячності чоловікам, які сумлінно та самовіддано піклуються про своїх дітей. Бути хорошми батьком — найбільш відповідальна і потрібна робота в житті чоловіка. Стати прикладом для сина і добрим чарівником для доньки. Навчити, розповісти, захистити, пояснити і зробити все це з любов’ю і терпінням — таке може тільки ТАТО.

Саме таким був для своїх дітей о. Сильвестр Лепкий — батько Богдана, Миколи, Ольги, Олени та Левка Лепких.

У зовсім юному віці (неповних 6 років) Богдан Лепкий переїхав жити у Бережани до дідуся о. Михайла Глібовицького. Тому й місцева церква Пресвятої Трійці була знайома йому з ранніх літ. Тут на урочистій церемонії отримував відзнаку про закінчення початкової школи, у ній вислуховував Святу Літургію перед заняттями в гімназії (гімназистом і, згодом, суплентом), саме в цьому храмі відправляли Службу Божу за його здоров’я у 1932 році, святкуючи 60-ліття митця. Церква Пресвятої Трійці, як і самі Бережани залишилася назавжди теплим спомином у серці Богдана Лепкого. Згадки про неї та її реліквії знаходимо на сторінках книги «Казка мойого життя». А от сама чудотворна ікона Бережанської Богородиці навіть стала головною героїнею оповідання «Ікона». У творі враження митця-художника, який, перш за все, отримує естетичну насолоду від високомистецького твору, поєднуються з захопленням і трепетом паломника. В оповіданні письменник не тільки дав чудовий опис образу Матері Божої, а й по-своєму інтерпретував легенди про його походження та одну з історій про зцілення за посередництвом ікони.

Оповідання «Ікона» вперше було опубліковане в американському журналі «Овид» у 1961 р. Тож пропонуємо вам уривки з цього оповідання.

Бережанська чудотворна ікона Матері Божої. Фото з інтернетмережі.

Над Дніпром могила

З вітром говорила:

"Не забудьте, кого то я

Для вас схоронила!"

             Богдан Лепкий

   Інтерес до Тараса Шевченка проявився в усіх напрямках діяльності Богдана Лепкого — поета, вченого, публіциста, промовця, редактора, художника, тому можемо говорити про постать Кобзаря як центральну в культурологічній спадщині Богдана Лепкого.

   Сьогодні, у день перепоховання Тараса Шевченка на Чернечій горі, пропонуємо вам часточку із шевченкіани Богдана Лепкого. А саме: оглянути портрети Тараса Шевченка авторства Б. Лепкого, а також переглянути на нашому каналі в ютюбі онлайн-проєкт "Благословенна най буде година", який представляє поезії Б. Лепкого, присвячені Кобзареві.

Ось уже кілька років поспіль у третій четвер травня ми долучаємось до міжнародного свята Всесвітній дань вишиванки, яке покликане зберегти споконвічні народні традиції створення і носіння етнічного вишитого одягу.

Величезний внесок у популяризацію народної ноші зробили визначні діячі нашої культури. Не виняток тут і Богдан Лепкий. І хоч сам письменник вишитої сорочки не носив, пильно дбав про збереження і популяризацію українського народного вбрання. У його краківській квартирі не бракувало вишитих серветок, скатертин, гуцульських прикрас… Як висловився сучасник митця Остап Луцький, «все разом мало дивний чар української хати при всій решті її західно-європейської декорації».

Богдан Лепкий Портрет дружини в українському строї. 1910-і рр.

Митець болюче переживав втрату певних індивідуальних рис нашого національного вбрання. Цій темі присвятив у 1923 р. статтю «Народне вбрання», яка була опублікована аж у 1989 р. в американському журналі «Наше життя» опікуном архіву письменника д-ром Романом Смиком. Пропонуємо вашій увазі кілька фрагиентів з цієї статті, що не втрачають своєї актуальності і в наш час.

Вітаємо всіх зі святом – Міжнародним днем музеїв!

Зичимо музейним працівникам успіхів у діяльності, поповнень музейних зібрань, розширення наукових та професійних горизонтів, нехай людяними стають експозиції, а оплата та умови праці гідними. Нехай у ваших оселях панують добробут та затишок, а сили та здоров’я ніколи не полишають вас.

На жаль, цього року, в силу відомих об’єктивних причин, неможливі масові заходи, проте ми раді зустрітись з нашими відвідувачами онлайн. З нагоди Міжнародного дня музеїв пропонуємо переглянути відеоролик про роботу Музею Богдана Лепкого «Працюємо для вас» на нашій сторінці у фейсбуку та на каналі музею в ютюбі https://www.youtube.com/watch?v=xxG6vkgKLP4

Також у виставковій залі музею експонується виставка робіт українських художників «Мистецька лепкіана»  https://www.youtube.com/watch?v=QWEYPTjAFec

Життя Богдана Лепкого склалося так, що практично усе свідоме життя прожив поза межами рідного краю.

Тому пропонуємо вашій увазі онлайн-проєкт "Міста Європи в житті Богдана Лепкого", присвячений Дню Європи в Україні

https://www.youtube.com/watch?v=_8t9kpjVQrA

Сьогодні поведемо мову про ще одну християнську святиню, що займає особливе місце в житті та творчості Богдана Лепкого. Це Монастир Різдва Івана Хрестителя (ЧСВВ) в с. Краснопуща на Бережанщині. Знайомство Б. Лепкого з цим відпустовим місце було зовсім інше, ніж із Зарваницею. Про Краснопущу і сам монастир у письменника залишилося більше саме тих «інших» вражень, не як паломника, а митця.

Сучасний вигляд Краснопущанського монастиря.

Мама — перше слово в житті кожної людини. Перше і найголовніше!

Хіба хтось може бути ближчим і ріднішим за неї? Вона дарує нам життя, вчить життєвої мудрості, оберігає від негараздів, допомагає, підтримує, піклується… З мамою все вперше: перше промовлене слово — «мама», перші кроки ступлені назустріч мамі, перші прочитані склади у слові «мама»…. Вона перший вчитель, друг і порадник. Тепло маминих рук зігріває нас навіть тоді, коли мами нема поруч.

Пропонуємо вашій увазі невеликий уривок зі спогадів Богдана Лепкого про маму.