Сей чоловік має техніку легку, справну,

симпатичну і велике почуття стилю…

Богдан Лепкий

Осип Курилас. Автопортрет. 1901р.

Сьогодні виповнюється 150 років від дня народження художника Осипа Куриласа — одного з найкращих представників галицького живопису початку ХХ століття, очільника художньої горстки Пресової кватири УСС. Впродовж тривалаго часу Осипа Куриласа єднала щира дружба та плідна співпраця з визначним діячем української культури Богданом Лепким.

БОГДАН ЛЕПКИЙ ТА АНДРЕЙ ШЕПТИЦЬКИЙ —

ДВА ВЕЛИКИХ СУЧАСНИКИ

Богдан Лепкий та Андрей Шептицький були яскравими представниками покоління галицької інтелігенції, гаслом якої було жити, працювати і творити для України. Обоє робили це щиро, максимально докладаючи зусиль та можливостей. А. Шептицький - на ниві священичого служіння, проводу УГКЦ. Б. Лепкий — як письменник, педагог, громадсько-культурний діяч. Їх об’єднувала глибока релігійність, любов і шана до тисячолітньої української культури, популяризація української національної ідеї серед широкого загалу, щире бажання здобуття для рідної землі незалежності, державності.

Святослав Гординський. Ісус Христос - Св. Володимир Великий.

ІЗ ВИСТУПУ БОГДАНА ЛЕПКОГО

«950 ЛІТ ХРЕЩЕННЯ РУСІ-УКРАЇНИ»

950 літ тому збулася на наших землях подія, одна з найбільших і найтривкіших, великий князь Володимир, признаний святим і рівноапостольним князем, охрестив свою державу.

Таким чином Він не лиш дав нашим предкам замість неоформлених вірувань поганських кріпкі закони Христової віри, не лиш впровадив наш народ в сім’ю культурних народів європейських, не лиш нав’язав тривкі зв’язки з Візантією і болгарами, але якраз тією одною спільною Христовою вірою і свідомістю державною, ніби золотим обручем, зв’язав докупи численні волості своєї імперії і її племена численні. Цей золотий обруч остався в деякій мірі донині. […]

         Пісень невиспівані чари,

        недоповіджені слова,

        Поніс з собою, ніби дари,

        Вертаючи на небеса.

                       Богдан Лепкий

21 липня 1941 року… На далекій-чужій землі, на сірій еміграції посипались грудки нерідної землі на домовину. «Це невблаганна смерть скосила своїм усемогучим велінням життя нашого славного поета — БОГДАНА ЛЕПКОГО, людини дійсно непересічної під кожним оглядом, людини, що злучила в собі не тільки великі здібності, вмілості, але й ніжну та артистичну душу ПОЕТА» (газета "Краківські вісті" липень 1941р.).

   Представляємо до Вашої уваги онлайн-проєкт "Як в чужині умру, то згадайте мене...", присвячений 79-й річниці з дня смерті Богдана Лепкого. Відео можна переглянути на сторінці музею у мережі Фейсбук:  https://www.facebook.com/-1807341462884952/ та на каналі Ютюб: https://www.youtube.com/channel/UCGDxKRlyuAWXKWwyAOh5R0A

Богдан Лепкий і українська національна ідея

Богдан Лепкий — один з найвизначніших представників духовної еліти української нації, носій та пропагандист її культури та духу, духовний батько національного відродження.

Богдан Лепкий впродовж всього свого життя був у центрі політичних подій. Письменник був тісно знайомий з представниками різних політичних партій. З людьми різної політичної орієнтації Лепкого об’єднувало одне — бажання працювати для національної справи. Сам митець у листі до Олександра Барвінського писав: «Я не відказую своєї участі там, де ходить о справу народну, о ідею українську, котрої я є безусловним прихильником».

Сьогодні відзначаємо важливе сімейне свято — День батька. Це свято встановлено на знак вдячності чоловікам, які сумлінно та самовіддано піклуються про своїх дітей. Бути хорошми батьком — найбільш відповідальна і потрібна робота в житті чоловіка. Стати прикладом для сина і добрим чарівником для доньки. Навчити, розповісти, захистити, пояснити і зробити все це з любов’ю і терпінням — таке може тільки ТАТО.

Саме таким був для своїх дітей о. Сильвестр Лепкий — батько Богдана, Миколи, Ольги, Олени та Левка Лепких.

У зовсім юному віці (неповних 6 років) Богдан Лепкий переїхав жити у Бережани до дідуся о. Михайла Глібовицького. Тому й місцева церква Пресвятої Трійці була знайома йому з ранніх літ. Тут на урочистій церемонії отримував відзнаку про закінчення початкової школи, у ній вислуховував Святу Літургію перед заняттями в гімназії (гімназистом і, згодом, суплентом), саме в цьому храмі відправляли Службу Божу за його здоров’я у 1932 році, святкуючи 60-ліття митця. Церква Пресвятої Трійці, як і самі Бережани залишилася назавжди теплим спомином у серці Богдана Лепкого. Згадки про неї та її реліквії знаходимо на сторінках книги «Казка мойого життя». А от сама чудотворна ікона Бережанської Богородиці навіть стала головною героїнею оповідання «Ікона». У творі враження митця-художника, який, перш за все, отримує естетичну насолоду від високомистецького твору, поєднуються з захопленням і трепетом паломника. В оповіданні письменник не тільки дав чудовий опис образу Матері Божої, а й по-своєму інтерпретував легенди про його походження та одну з історій про зцілення за посередництвом ікони.

Оповідання «Ікона» вперше було опубліковане в американському журналі «Овид» у 1961 р. Тож пропонуємо вам уривки з цього оповідання.

Бережанська чудотворна ікона Матері Божої. Фото з інтернетмережі.

Над Дніпром могила

З вітром говорила:

"Не забудьте, кого то я

Для вас схоронила!"

             Богдан Лепкий

   Інтерес до Тараса Шевченка проявився в усіх напрямках діяльності Богдана Лепкого — поета, вченого, публіциста, промовця, редактора, художника, тому можемо говорити про постать Кобзаря як центральну в культурологічній спадщині Богдана Лепкого.

   Сьогодні, у день перепоховання Тараса Шевченка на Чернечій горі, пропонуємо вам часточку із шевченкіани Богдана Лепкого. А саме: оглянути портрети Тараса Шевченка авторства Б. Лепкого, а також переглянути на нашому каналі в ютюбі онлайн-проєкт "Благословенна най буде година", який представляє поезії Б. Лепкого, присвячені Кобзареві.